- поживок
- ч; = <<пожива>>
Українсько-англійський словник. - ИТФ "Перун". Вячеслав Бусел. 2009.
поживок
Look at other dictionaries:
поживок — вку, ч., розм. Те саме, що пожива … Український тлумачний словник
поживок — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
ПОЖИВКА — ПОЖИВКА, поживки, жен. (прост.). Пожива. «Но, вместо всех поживок ей, как голодом морить Смоленский стал гостей, она сама к ним в суп попалась.» Крылов (о вороне). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
їжа — (те, що їдять люди, тварини), пожива, поживок, покорм, спожива, споживок; страва, їстівне; трапеза (зазв. у монастирі) Пор. страва 1), харчі … Словник синонімів української мови
користь — (добрі наслідки від когось / чогось, прибуток для кого н.), виграш, прибуток; зиск (добрий матеріяльний вислід); вигода, пожиток, поживок, у[в]житок, інтерес (якийсь прибуток); пуття, толк (добрі наслідки від чогось) … Словник синонімів української мови
корм — (їжа тварин), пожива, поживок; паша (трава, перев. на пасовищі) … Словник синонімів української мови
